Кабінет Міністрів України не може скорочувати видатки на суди

 Конституційний Суд України визнав неконституційними норми Закону про держбюджет-2016 згідно з якими положення Закону „Про судоустрій і статус суддів“ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України. 

З відповідним поданням до КСУ для перевірки на конституційність п. 11 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» ст. 1, 3, 6, ч.1 ст. 8 та ч.1 ст. 129 Конституції України вирішив звернутись Верховний Суд України (з текстом подання можна ознайомитись за посиланням).

Досліджуючи це питання, КСУ відзначив наступне.

Надання Кабінету Міністрів України згаданих вище повноважень означає, що вони поширюються, зокрема, на:

-         визначення кількості суддів у судах загальної юрисдикції;

-         виплату винагороди народним засідателям;

-         розмір суддівської винагороди;

-         відпустки судді;

-         забезпечення житлових умов судді;

-         забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю;

-         забезпечення державного захисту суддів та членів їхніх сімей; питань соціального страхування судді;

-         медичне обслуговування та санаторно-курортного лікування суддів та членів їхніх сімей;

-         порядок та розміри виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

-         забезпечення функціонування судової влади тощо.

Зазначені положення Закону про судоустрій стосуються питань забезпечення державою фінансуваннята належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, що відповідно до Конституції маютьврегульовуватися лише законами України, а не актами Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України вважає, що надання Кабміну повноважень застосовувати норми іположення Закону про судоустрій у порядку та розмірах виходячи з наявних фінансових ресурсів єзвуженням гарантій незалежності суддів, що не відповідає ч.1статті 129 Конституції.

       Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону № 928 у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону № 2453 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, надає Кабінету Міністрів України повноваження на свій розсуд визначати видатки Державного бюджету України на фінансування судів і діяльності суддів, чим порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні та становить загрозу для незалежності суддів, гарантування якої є забезпеченням конституційного права особи на судовий захист.                                                

        Таким чином положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону „Про Державний бюджет України на2016 рік“ від 25 грудня 2015 року №928–VІІI у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону„Про судоустрій і статус суддів“ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи знаявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхуванняУкраїни, визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно інформації, що розміщена 12.07.2016р. на сайті zib.com.ua 

(http://zib.com.ua/ua/124654-kabmin_ne_mozhe_skorochuvati_vidatki_na_sudi_-_konstituciyni.html)